вівторок, 25 червня 2019 р.

Медіадидактика та її складові.


медіадидактика
Життя невпинно рухається вперед, а з ним модернізується й система освіти. Поява нових інструментів у майстерні сучасного вчителя призвела до виникнення новітньої галузі педагогічної науки – медіадидактики, або, як ще її називають, дидактики ХХІ століття.

Медіадидактика це спеціалізований розділ загальної дидактики, який розвивався паралельно з оновленням технічних засобів в освіті та розвитком медіа взагалі. Сьогодні вона займається методичними аспектами застосування мультимедійних засобів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.

Медіадидактика вивчає можливості застосування медіа як допоміжного засобу для підвищення ефективності уроку, а також роль медіазасобів у конструюванні процесів навчання.

Медіа - (англ. media — засоби, способи) — це канали та інструменти; їх використовують, щоб зберігати, передавати й подавати інформацію або дані. Медіа часто згадується як синонім до масс-медіа або новинних медіа, але в ширшому користуванні вони означають єдине середовище; його використовують, щоб передавати будь-які дані в яких-будь цілях (Інтернет-словник Вікіпедія).

Вчені наголошують: саме за допомогою медіаосвіти особистість здобуває інформаційну свободу, право одержувати інформацію, необхідну для життя, розвитку та професійної діяльності, можливість висловлювати свої погляди з приводу тих або інших подій, передавати інформацію і, що більш важливо, знання іншим людям.

Сучасні канали поширення інформації дослідники поділяють на кілька груп: · візуальні (друковані видання),
· аудіальні (радіоканали),
· аудіовізуальні (телебачення),
· змішані (мережеві)